Копірайтинг рабовласників і таргетована реклама стародавності.

Інфлюенсери стародавнього Китаю, таргетинг за віком у рекламі секретного борделю в Ефесі та звісно, копірайтери-рабовласники з Фів. Сьогодні у нас історичний екскурс.

Сенека, який жив близько 2000 років тому, так описував свої враження від маркетингових заходів своїх сучасників: “Зараз навколо мене … різноманітний галас. Уяви собі таке розмаїття звуків, що через них можна зненавидіти власні вуха… До того ж є ще пляцкарі, ковбасники та торговці всілякими наїдками, які на різні лади розхвалюють свій товар” (Теж до певної міри – копірайтинг)

Так, атмосфера торговельних площ античних міст була наповнена вигуками зазивав, торговців і офіційних глашатаїв. У стародавньому Китаї використовували гру на флейті та римовані речівки, щоб заманити покупців. І сучасні торгові комплекси, в яких ми проводимо чимало часу, використовують ці старі й перевірені методи, тільки тепер замість торговців і глашатаїв, нас спокушають записані відеоролики.

У наші дні, використання знаних і авторитетних людей – широко поширена практика.
А чи знали ви, що вона також прекрасно працювала в стародавні часи? “Стратегія царств, що воюють” – стародавня історична книга Китаю часів династії Хань (206 р. до н.е. 220 р.н.е.) наводить такий цікавий приклад.

Один заповзятливий торговець кіньми привіз своїх коней на ринок і почав розхвалювати на всі лади. Але скільки б він не старався, ніхто не хотів їх купувати. Тоді, добряче поміркувавши, він звернувся до дуже відомого знавця коней Бо Ле і запропонував йому угоду. Бо Ле приходить до нього в стайню і демонструє щиру зацікавленість, за що торговець щедро йому заплатить. Потім Бо Ле мав повернутися ще раз, бо коні його дуже зацікавили. Виверт спрацював, за Бо Ле до торговця потягнулися й інші гідні покупці, у книзі йдеться про те, що деяких коней продали в 10 разів дорожче, ніж за звичайну ціну.

Таргетинг і реклама борделя Ефесі

Які ще прийоми використовували в давнину? А що коли я скажу вам – таргетинг? Не поспішайте сумніватися, давайте-но краще перенесемося до стародавніх руїн в Ефесі (сучасна Туреччина) та добряче роздивимося дещо скандальну рекламу вигравірувану на мармуровій доріжці.

Таргетована реклама борделю в Ефесі
Ви можете побачити хрест, жінку, серце, ногу і гаманець з грошима, бібліотеку а також дірку в скелі. Що все це означає? Одне з найпоширеніших трактувань цієї реклами таке: Повернувши ліворуч, на перехресті ви зможете знайти жінок, любов яких ви зможете купити.

Однак, спершу ви маєте порівняти розмір своєї ноги зі зразком вибитим на мармурі, і якщо вона менша – ви надто молоді, тож вирушайте поки що до бібліотеки. Також не забудьте вкласти в отвір свій гаманець, і якщо він менший, вирушайте добути ще грошей.

Як бачите, тут є все – чітке націлювання за віком, рівнем доходів, і навіть деяка альтернатива, у вигляді бібліотеки, щоб зберегти хороші стосунки з потенційним клієнтом на майбутнє.
Отже, це повноцінний таргетинг і хоча тут не використовується копірайтинг, всю комунікацію виконує дизайн.

У Помпеях, гідні продовжувачі славетних традицій жителів Фів використовували картинки, що нагадують сучасні комікси. Причина зрозуміла, багато хто був неписьменний, аби читати, і достатня кількість подорожуючих іноземців. Отже, на дверях було зображено цілий комплекс процедур і це – таргетинг на широку аудиторію, для кожного є свій продукт.

Обмивання втомленого гостя
Ситна годівля
Красиві прислужниці ведуть вас у кімнату
жінки вас відводять і не залишаються
ведуть і залишаються
залишаються але не красиві
красиві, але не жінки

Для тих же хто міг читати, копірайтер-рабовласник Хапу склав одне досить відоме оголошення.
І це приклад повноцінного й ефективного копірайтингу стародавності. Насамперед воно відоме тим, що це був папірус і складено його було в 3000 році до н.е. Давайте ознайомимося з його перекладом, зробленим Джейсом Вудом (автор книги “Історія реклами”)

“Людина-раб, Шем втік від свого доброго господаря, ткача Хапу, і всім допропорядним громадянам Фів пропонується повернути його. Він хетт, зріст 5 футів 2 дюйми, з рум’яним обличчям і карими очима. За звістку про його місцезнаходження пропонується півзолотого. А за його повернення в крамницю ткача Хапу, де тчуть найкращі тканини за вашим бажанням – цілий золотий.

Також існує думка, що Хапу вигадав історію про раба-втікача, та щедру винагороду, щоб якомога більше людей прочитало її, і розмови про крамницю Хапу ширилися людським поголоссям, приваблюючи нових покупців. Цього ми не дізнаємося достеменно, але можемо бути цілком упевнені, засада реклами та маркетингу та сама що й тисячі років тому, змінюються лише засоби доставки рекламного повідомлення.